Ти далека, безжально далека...
Тихий погляд, усмішка – і все.
Це сьогодні загинув лелека,
Що колись нам діток принесе.
І не треба останнього слова,
Без кохання, без зла, без вини.
Ми пройдемось по вулицях Львова,
Ах, як холодно їм восени!
Ходять справно, на диво трамваї,
Тільки нам в протилежні кінці.
Я рукою тобі помахаю,
І не блисне сльоза на щоці.
Буде пусто, а отже, і легко,
Осінь сумом зайшлася дарма.
Тільки жаль, що загинув лелека.
Тільки жаль, що лелеки нема.
Немає коментарів:
Дописати коментар