було таке передчуття / автореквієм /

Я помер у люту зиму,

З дзвоном впав на лід.

На снігу сліпучім згинув

Мій прощальний слід.

Вітер грав холодні вальси,

Сніжний саван шив,

А мороз затиснув пальці

На моїй душі.

Стало легко, тепло стало,

Обірвався біль,

Рвала коси, вичитала

Сива заметіль.

Я лежав красиво-синій,

Вперше мудрим став.

Як ніхто, колючий іній

Губи цілував.

Я звалив цю непотребу –

Міх життя – з плечей.

Милувались тихо небом

Ковзанки очей.

По устах поіневілих

Чистий усміх плив.

Мужики могилу рили

І мене кляли.

Хтось сльозу пролив, хтось плюнув

На душі помин.

І схилилась Вічність юна

До моїх колін.