* * *
Я віддаю твою свободу,
Бо і своєї ніде діти.
Ти не шкодуй для мене льоду –
Мені його не розтопити.
Я не ввійду в твої палати,
Бо на взутті багато бруду.
Ти не зуміла покохати,
Ти не зумієш й позабути.
Обманюй дні, обманюй ночі,
Шукай себе, мене втрачай.
А я нічого не пророчу,
Я не пророчу, тільки знай;
Я докір твій твоя провина,
Що буде довго ще жевріти.
А ти моя одна-єдина,
Мій біль, мій сніг посеред літа.
Немає коментарів:
Дописати коментар