А я піду. Запам’ятайсь мені
Прожилком голубим на правій скроні,
Блисни колись бурштинкою на дні,
На дні моєї спраглої долоні.
Запам’ятайсь, вкарбуйсь на віки
Маленьким каблучком у кожен день мій.
Он там гарчать розлючені роки,
Втікаємо – ніхто не знайде, де ми.
Коли знайду себе, знайду сліпим,
Знайду німим, надтріснутим, надбитим.
А я хотів згоріти молодим,
Я так хотів над прірвою любити.
Я знав, де пекло, знав, де райська вись,
Я все забув, згадати знов не зможу.
Одну молитву знаю: не згубись
У лабіринтах зболеного мозку.
Мчить молодість моя в останні дні,
Махаю їй журбою на пероні.
Кричу їй в слід: запам’ятайсь мені
Прожилком голубим на правій скроні.
Немає коментарів:
Дописати коментар