не запрошуй мене на весілля

Ти запросиш мене на весілля,

Я прийду – а чому би ні,

Принесу хризантеми білі,

Квіти пізні,

Сумні.

Я прийду і прийду провинно,

Ти пробачиш за все мені,

І тобі вже не буде зимно

В сніжно-білім своїм вбранні.

Я твою поцілую руку,

Щось вітальне пролепечу.

Замаскую ретельно муку.

Біль на волю не відпущу.

Як я буду сміятись щиро,

Голосніше, дзвінкіше всіх

Так правдиво, що й сам повірю

В свій фальшивий і мертвий сміх.

Ти запросиш мене на весілля,

Я прийду – а чому би ні,

Принесу хризантеми білі.

Гірко пахнуть ці квіти

Сумні.